Ернст Юнгер

August 16th, 2010 § Comments Off on Ернст Юнгер § permalink

Ернст Юнгер (нем. Ernst Jünger) — німецький письменник, філософ, один з найголовніших теоретиків консервативної революції.
Народився 29 березня 1895 року у м. Хайдельберг у родині доктора філософії Ернста Георга Юнгера. Батько, який мав докторську ступінь з хімії, залишив академічну кар’єру, і родина переїхала у м. Шварценберг, Саксонія, де Юнгер-старший став господарем аптеки. З 1901 по 1913 рік Ернст Юнгер вчився у закритій школі у Ганновері. 1913 року кинув родину, щоб вступити у Французький іноземний легіон. Батько, скориставшися своїми зв’язками, повернув Юнгера і взяв з нього письмове зобов’язання закінчити освіту перед тим, як вирушати у будь-яку подорож.
У серпні 1914 року Юнгер достроково складає іспити і поступає до Гейдельберзького університету і записується до 73-го ганноверського полку. Весною 1915 року бере участь у бойових діях, після проходження офіцерських курсів, командує ротою. Брав участь у битві при Соммі. Під Жилльмоном його було поранено вперше, загалом під час Першої світової Юнгер отримав 15 поранень. У листопаді того ж року після лікування повертається на фронт, його призначають у девізіонну розвідку. У січні 1917 року Юнгера було нагороджено Залізним хрестом, а у вересні 1918 – орденом «Pour le Mérite» — вищої війскової нагороди тодішньої Пруссії. Після війни служив лейтенантом в армії Веймарської республіки до демобілізації 1923 року.
Під час війни Юнгер пише свою першу книжку «У стальних грозах» («In Stahlgewittern») і видає її власним коштом 1920 року.
У 20-ті Юнгер захоплюється Шпенглером, досліджує світ демонології і незвичні можливості, які надають різні психоактивні речовини. З 1921 по 1925 роки вивчає зоологію в Лейпцизі і слухає курс лекції з філософії у Крюгера.
1926 року Юнгер залишає освіту в університеті і наступного вже року переїжджає до Берліну, де зав’язує контакти з консервативно-революційним рухом. Співробітничає і з націонал-соціалістами, зокрема, пише для газети «Народний оглядач» (Völkischer Beobachter). Втім, він пише і для інших газет, не пов’язаних з націонал-соціалістами – «Штандарти», «Арміній», «Наступ». У статтях Юнгер пропагує консервативний націоналізм і необхідність диктатури.
З серпня 1926 року Юнгер одружується.
Відразу після Першої світової Ернст Юнгер разом з братом захоплюються ідеями націонал-соціалізму. Після приходу НСДАП до влади, Юнгер все більше дистанцюється від націонал-соціалістичного руху. Він відмовляється від місця у виборчому списку НСДАП. Незважаючи на висловлення власних поглядів (зокрема, Юнгер неодноразово критично висловлювався щодо Гебельса), він залишається недоторканим – сам Гітлер відчуває до нього піетет як до відомого письменника і героя Першої світової.
Кульмінацією тоталітарних поглядів Юнгера стає велика стаття «Робітник» (Der Arbeiter, 1932), але вже на той час Юнгер розчаровується у політиці.
У 30-ті роки Юнгер продовжує писати, видає кілька збірок і романів, у яких критикує окремі аспекти нацистської ідеології і практики.
На Другу світову Юнгер йде у чині капітана і командує ротою. З листопада 1939 по травень 1940 року рота Юнгера стояла на німецько-французькому кордоні, пізніше Юнгер разом з німецькою армією потрапляє до Парижу, де опиняється у штабі генерала фон Штюльпнагеля, командуючого німецької армії у Франції. Юнгер працює над операцією «Морський лев», займається перлюстрацією кореспонденції і відповідає за зв’язок між армією і партією. 1942 року Юнгер публікує роман «Сади і дороги» (Garten und Strassen), книжку швидко перекладають французькою, і вона користується значною популярністю серед діячим Спротиву.
По закінченню війни, до 1949 року книжки Юнгера за розпорядженням союзників були під забороною у Німеччині. Зокрема, цьому сприяло і те, що Юнгер відмовився заповнювати анкету з денацифікації.
1950 року Юнгер переїжджає до містечка Вільфлінген у Нижній Швабії.
Юнгер багато подорожує і продовжує отримувати багаточисленні нагороди у галузі літератури і культури, продовжує писати.
У 80-ті Юнгер стає знову помітним у політиці, що пояснюється значним впливом ХДС у німецькій політиці тих років.
1995 року у Німеччині з великою помпою святкується 100-річний ювілей письменника. За життя було видано два зібрання творів Юнгера – десятитомне видання 1965 року та 18-томне – 1979 року – унікальне явище в німецькій літературі. Юнгер дружив з Мартіном Хайдеггером і Юліусом Еволою. Останній написав спеціальну роботу L’Operaio nel pensiero di Ernst Juenger (1960) з коротким оглядом есе Юнгера «Робітник».
За рік до смерті Юнгер переходить до римокатоликів.
Помер Юнгер 17 лютого 1998 року у м. Рідлінген.

» Read the rest of this entry «

Where am I?

You are currently viewing the archives for August, 2010 at bio.