Редьярд Кіплінг

February 14th, 2011 § Comments Off on Редьярд Кіплінг § permalink

Джозеф Редьярд Кіплінг (англ. Joseph Rudyard Kipling) — англійський поет і прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури 1907 року.
Народився 30 грудня 1865 року у Бомбеї у родині Еліс Кіплінг (дівоче призвище Макдональд) та Джона Локвуда Кіплінга. Батько майбутнього письменника був скульптором і гончаром, очолював і викладав архитектуру і скульптуру у бомбейській школі мистецтв (Sir Jamsetjee Jeejeebhoy School of Art and Industry).
Своїм другим іменем Кіплінг завдячує назві озера Редьярд, на берегах якого зустрілися його батьки. Згодом воно стало його першим іменем. Коли хлопчикові виповнилося 6 років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. В 1878 році Кіплінг вступив до військової школи. Оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, а батьки не мали змоги оплатити його навчання в університеті, 1882 року йому довелося повернутися в Індію, де його батько, який на той час служив директором школи в Германії й доглядачем за музеєм, знайшов йому місце у місцевій газеті.

Лахорську «Цивільну й військову газету» Кіплінг називав своєю «першою й найсправжнішою коханою». Працював він багато й наполегливо. Саме в цій газеті 1886 року було опубліковано його перші оповідання. Перша збірка оповідань «Прості оповідання з пагорбів» (The Plain Tales from the Hills) вийшла друком у 1888 році в Індії. В 1887 Кіплінга переводять у більшу газету «Піонер» в Алахабаді, В 1889 році газета звільнила Кіплінга через суперечку з редактором, і він, зібравши гроші за гонорари й платню за шість місяців, покидає Індію, прямуючи до Лондона. Дорогою він відвідує Рангун, Сінгапур, Гонконг і Японію, проїздить Америку від узбережжя до узбережжя. Оселившись в Лондоні, він продовжує публікувати книжки, переживає нервовий зрив, знаходить літературного агента, і за порадою лікарів, їде в нову мандрівку до Південної Африки, Австралії, Нової Зеландії й знову до Індії. В Індії його застає звістка про смерть літературного агента, на яку він реагує пропозицією руки та серця його сестрі Керрі Балестьєр. Після весілля в Лондоні молода пара їде у весільну мандрівку до Японії, але в Йокогамі їх застає звістка про те, що їхній банк прогорів. Тож вони повертаються на батьківщину дружини Кіплінга — Сполучені Штати Америки, де поселяються у Вермонті. Згодом вони купують будинок, який отримав назву «Наулаха». Там у Кіплінга народжуються дві доньки, він дуже плідно працює, багато публікується.

Перебування в США закінчується 1896 року. Причини називають дві: політичну й сімейну. Політичною причиною стала суперечка між Англією й Сполученими Штатами за права арбітражу в справах Американського континенту. Ситуація загострилася до того, що з’явилися розмови про війну. Кіплінга прикро вразили антианглійські настрої в США. Іншою причиною стали сварки з братом дружини, п’яницею й невиправним боржником. Зустрівшись якось із Кіплінгом на вулиці напідпитку, він пригрозив письменнику фізичною розправою. Незважаючи на те, що забіяку заарештували, розгляд справи в суді призвів до того, що Кіплінг став почуватися виснаженим і нещасним. Не дочекавшись вирішення справи, Кіплінги спакувалися й відбули до Англії.

В Англії Кіплінг поселився на девонширському узбережжі в будинку на пагорбі з виглядом на море. Тепер Кіплінг уже був знаменитістю. Він не цурався політики в своїх творах. В 1898 році він опублікував поему, присвячену ювілею королеви Вікторії, в якій проголошував свою гордість Британською імперією й вірш «Ноша білої людини» (англ. The White Man’s Burden), які створили великий галас. Чимало людей вважало ці вірші відвертою пропагандою імперіалізму й расової нерівності.

В 1898 році Кіплінг з родиною поїхали на зимові свята до Південної Африки. Ця поїздка стала родинною традицією, що продовжувалася до 1908 року. В Африці його радо приймали, зважаючи на славу державного поета. Кіплінг віддячував своїм друзям поезіями на підтримку Англії в англо-бурській війні.

Під час подорожі до Америки в 1899 році Кіплінг і його старша донька Джозефіна захворіли на пневмонію, від чого Джозефіна померла.

В 1902 році Кіплінг опублікував свою другу дитячу книжку «Just So Stories».

Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінгу славу. В 1907 році він отримав Нобелівську премію з літератури. В 1910 році Кіплінг написав знаменитий вірш «Якщо…» (англ. If…), який за результатами опитування, проведеного BBC в 1995 році, був визнаний найулюбленішим британським віршем усіх часів.

Під час Першої світової війни загинув його єдиний син Джон. Кіплінг говорив: «Якщо ви запитаєте, чому він помер, знайте, що він помер через те, що наші батьки брехали.» Реакцією на цю трагедію стала участь Кіплінга в роботі комісії догляду за могилами невідомого солдата. Він також написав двотомну історію Ірландської гвардії, в якій служив його син. Історія була опублікована в 1923 році.

Помер Кіплінг 18 січня 1936 року у Лондоні, продовжуючи творити до самої смерті, хоча менш плідно. Прах Редьярда Кіплінга захоронений в Кутку поетів у Вестмінстерському абатстві. Його будинок став музеєм.

» Read the rest of this entry «

Where am I?

You are currently viewing the archives for February, 2011 at bio.