Гюнтер Грасс

August 19th, 2011 § Comments Off on Гюнтер Грасс § permalink

Гюнтер Грасс (нім. Gunter Grass) – німецький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 року.
Народився 16 жовтня 1927 року у Вільному місті Данциг (нині – Гданськ) у родині торговців.
У 1942 році Грасса було призвано в армію, де він спочатку потрапив до обслуги зенитної батареї, потім відбував трудову повинність, а з листопада 1944 року його було зараховано до 10-ї танкової дивізії Ваффен-СС. Брав участь у бойових діях на східному фронті, у квітні 1945 року його було поранено. Після закінчення війни до 1946 року знаходився в американському полоні.
Протягом наступних двох років після звільнення вчився на каменяря у Дюссельдорфі. Згодом там же поступив до Академії мистецтв, де вивчав скульптуру і живопис. З 1953 по 1956 роки продовжив навчання у Берлінський Вищій школі мистецтв у класі скульптора Карла Хартунга, по закінченні якої переїжджає до Парижу, де жие до 1959 року.
1960 року повертається до Берліну.
Ще 1956 року Гюнтер Грасс почав виставляти свої скульптурні і графічні роботи і одночасно спробував свої сили в літературі – пише оповідання, вірші і п’єси, які сам він відносив до абсурдистських. 1959 року виходить друком один з найвідоміших романів Грасса – «Бляшаний барабан» – химерне поєднання реальної історичної основи з сюрреалістично-гротескною образною мовою Грасса. Стиль «Бляшаного барабана» став фірмовим стилем Гюнтера Грасса. 1979 року роман був екранізований режисером Фолькером Шльондорфом і того ж року отримує головний приз Каннського кінофестивалю і «Оскара» як найкращий іноземний фільм.
Разом з виходом роману 1959 року прийшла і світова слава. За два роки Грасс видає наступний роман – «Кішка і миша» (разом з «Собачими роками», який вийде 1963 року вона складуть так звану «Данцизьку трилогію»). Дія роману відбувається під час Другої світової війни у Данцигу. Історія юного Йохима Малке викликала скандал через відверті сцени сексуального змісту.
1982 року Грас вступає до Соціал-демократичної партії Німеччини, а 1990 року висловлюється проти воз’єднання ФРГ та НДР, вважаючи, що об’єднана Німеччина може знову перетворитися на войовничу державу.
1985 року разом з джазовим музикантом Гюнтером Зоммером Грасс випускає серію музично-літературних творів – під музику Зоммера він сам начитує свої твори.
1999 року Грасс отримує Нобелівську премію з літератури. 2005 року засновує літературну групу «Любекські літературні зустрічі». Під Любеком Грасс і мешкає зараз.
2006 року у Німеччині навколо імені Грасса спалахнув скандал після визнання Грассом факту участі у бойових діях у складі Ваффен-СС, хоча, за словами Грасса, він не брав участі в бойових діях і не зробив жодного пострілу.
Скандал навколо минулого примусив Грасса взятися за мемуари. І вже 2006 року виходить «Цибулина пам’яті». Втім Грасс і тут залишився вірним собі. Книжку лише умовно можна віднести до мемуаристики. У ній химерно поєднані реальні факти біографії й апокріфічні епізоди (скажімо, спільний виступ Гюнтера Грасса і Луї Армстронга або зустріч з, ймовірно, Йозефом Ратцінгером, майбутнім папою Бенедиктом XVI, в американському таборі для війсковополонених). Схожий підхід Грасс застосовув і раніше – у «Щоденнику равлика», який вийшов друком 1972 року, а також у наступному «мемуарному» творі – «Фотокамера. Історія з темної кімнати» (2009) – очевидно, родинній хроніці Грасса, в якій втім перемішено і змінено всі імена.
2009 року виходить і вже цілком автобіографічний твір – «Шляхом з Німеччини в Німеччину» – реальний щоденник письменника.
Зараз Грасс продовжує жити в Люблекі і працює над мемуарним циклом.

» Read the rest of this entry «

Where am I?

You are currently viewing the archives for August, 2011 at bio.