Енгус Вілсон

July 1st, 2010 Comments Off on Енгус Вілсон

Сер Енгус Франк Джонстон Вілсон (анг. Sir Angus Frank Johnstone Wilson) – англійський письменник і сценаріст.
Народився 11 серпня 1913 року у Бекхіллі, графство Сассекс у заможній родині. Вілсон був шостою, наймолодшою дитиною. Батькові у спадщину дісталося досить пристойні гроші, але за спогадами самого Вілсона, йому ніколи їх не вистачало, щоб нагодувати таку велику родину. До того ж, як і годиться справжньому британському джентельмену, батько Вілсона був азартним гравцем і багато часу (і грошей) витрачав на бігах.
Навчався у Вестмінстерській школі та Мертонівському коледжі в Оксфорді, після закінчення якого у 1937 році працював бібліотекарем у відділі друкованих видань Британському музею.
Під час Другої світової працював у військово-морській розвідці, так званому відділі Bletchley Park, де займався розшифровкою морських кодів, зокрема, знаменитої «Енігми».
Після закінчення війни повернувся на роботу до Британському музею. Вілсон був гомосексуалістом. Саме у Британському музеї він невдовзі знайомиться з Тоні Гарретом, який буде його партнером до кінця життя.
Літературний дебют відбувся 1949 року з публікацією збірки оповідань «Погана компанія» (The Wrong Set) і майже відразу – роману «Цикута і після» (Hemlock and After). Як збірка, та і роман мали значний успіх, Вілсону запропонували прочитати низьку лекцій в Європі.
Довгий час Вілсон, паралельно з роботою в Британському музею, працював літературним критиком. 1955 року він залишає роботу в Британському музеї, щоб повністю присвятити себе письменництву. Хоча, як показали подальші події, з фінансової точки зору заробляти на життя лише письменництвом йому не вдалося.
З 1957 року Вілсон активно їздить світом з лекціями, не обмежуючися тільки Європою. Він побував у Японії, Австралії і США.
Літературна кар’єра Вілсона розвивається досить вдало. 1958 року він отримує почесну премію Джеймса Тейт Блека за роман «Місіс Еліот, дама середнього віку» (The Middle Age of Mrs Eliot), 1968 року за внесок у літературу його було нагороджено Орденом Британської імперії, він отримує інші літературні премії. 1980 року Вілсон отримує лицарське звання.
Останні роки Вілсон багато хворів.
Помер 31 травня 1991 року.

Твори

Романи

Цикута і після (Hemlock and After, 1952)
Англо-саксонські пози (Anglo-Saxon Attitudes, 1956)
Місіс Еліот, дама середнього віку (The Middle Age of Mrs Eliot, 1958)
Старі в зоопарку (The Old Men at the Zoo, 1961)
Піздній виклик (Late Call, 1964)
Нічого смішного (No Laughing Matter, 1967)
Неначе якими чарами (As If By Magic, 1973)
Спалити світ (Setting the World on Fire, 1980)

Збірки оповідань

Погана компанія (The Wrong Set, 1949)
Такі милі і допотопні (Such Darling Dodos, 1950)
A Bit Off the Map (1957)

П’єси

The Mulberry Bush (1955)

Інші твори

For Whom the Cloche Tolls: a Scrapbook of the Twenties (1953)
Дикий сад (The Wild Garden or Speaking of Writing, 1963)
The World of Charles Dickens (1970)
The Naughty Nineties (1976)
The Strange Ride of Rudyard Kipling: His Life and Works (1977)
Diversity and Depth in Fiction: Selected Critical Writings of Angus Wilson (1983)
Reflections In A Writer’s Eye: travel pieces by Angus Wilson (1986)

На bookworm!

Tagged ,

Comments are closed.

What's this?

You are currently reading Енгус Вілсон at bio.

meta