Дмітрій Прігов

November 28th, 2011 Comments Off on Дмітрій Прігов

Дмітрій Александрович Прігов (рос. Дмитрий Александрович Пригов) — російський прозаїк, поет, художник, скульптор. Один з засновників московського концептуалізму.

Народився 5 листопада 1940 рока у Москві у родині інтелігентів: батько — інженер, мати — піаністка. По закінченню середньої школи певний час працював слюсарем на заводі. 1959 року поступив до Московського вищого художньо-промислового вчилища ім. Строганова, яке закінчив 1966 року за спеціальністю скульптор.

У 1966—1974 роках працював в архитектурного управлінні Москви .

Наприкінці 1960-х зблизився з художниками московського андеграунду. 1975 став членом Спілки художників СРСР, втім за радянських часів жодної виставки Прігова організовано не було.

З 1989 року бере участь у московському Клубі Авангардистів (КЛАВА).

Вірші Прігов почав писати з 1956 року, але в СРСР друком перша збірка вийшла тільки 1986 року. До цього часу вірші неодноразово друкували закордоном – у газеті «Русская мысль», журналі «А — Я», альманасі «Каталог». Перше видання вийшло 1975 року.

1986 року після одного з вуличних виступів Прігова було примусово направлено на лікування до психіатричної лікарні, але його швидко звільнили завдяки втручанню відомих діячів культури як радянських, так і закордонних.

Дмітрій Прігов — автор значної кількості текстів, графічних робіт, колажей, інсталяцій, перфомансів. Брав участь й у музичних проектах, одним з яких була організована московськими художниками-авангардистами пародійна рок-група «Среднерусская Возвышенность». Учасники групи бралися довести, що музична складова у російському року не має жодного значення, і слухачі реагують лише на ключові слова у тексті. З 1993 по 1998 роки Прігов неодноразово виступав з рок-групою «НТО Рецепт», яка активно використовувала його тексті у своїй творчості.

З 2002 року Дмітрій Прігов разом з сином Андрієм та дружиною Наталією брав участь у групі акціонного мистецтва Prigov Family Group.

Провідні ліричні образи поетики Прігова — «милицанер» та абстрактний «он». Загальна кількість поетичних робіт Прігова складає понад 35 тисяч. Головними прозаїчними текстами Прігова є дві перші частини трилогії, у яких автор випробовує на російському грунті три традиційних жанри західного письма: автобіографія у романі «Живите в Москве», записки мандрівника у романі «Только моя Япония». Третій роман, який Прігов закінчити не встиг, мав бути у жанрі сповіді.

Лауреат Пушкинської премії фонду А.Тепфера, Гамбург (1993) та премії імені Бориса Пастернака (2002).

Персональні виставки: «Мягко» (2003) та «Монстрология» (2006) у галереї Петра Войса, Москва і посмертна, 2008 року, «Граждане! Не забывайтесь, пожалуйста!» у Московському музеї сучасного мистецтва, Москва.

Помер 16 липня 2007 року у Москві внаслідок ускладнень після інфаркту.

Твори

Стихограммы, 1985
Слезы геральдической души, 1990
Пятьдесят капелек крови, 1993
Явление стиха после его смерти, 1995
Запредельные любовники, 1995
Сборник предуведомлений к разнообразным вещам, 1996
Обращения к народу, 1996
Написанное с 1975 по 1989, 1997
Советские тексты, 1997
Подобранный Пригов, 1997
Евгений Онегин, 1998
Написанное с 1990 по 1994, 1998
Живите в Москве. Рукопись на правах романа, 2000
Только моя Япония, 2001
Исчисления и установления. Стратификационные и конвертационные тексты, 2001
Дитя и смерть, 2002
Неложные мотивы, 2002
Книга книг. Избранные, 2002
Три грамматики, 2003
Ренат и Дракон (романтическое собрание отдельных прозаических отрывков), 2005
Пригов Д. А., Шаповал С. И. Портретная галерея Д. А. П, 2003
Разнообразие всего, 2007
Катя китайская (чужое повествование), 2007

На bookworm!

Tagged ,

Comments are closed.

What's this?

You are currently reading Дмітрій Прігов at bio.

meta