Мюріел Спарк

December 14th, 2009 Comments Off on Мюріел Спарк

Мюріел Сара Спарк (англ. Muriel Sarah Spark) — британська письменниця, драматург, поет і літературний критик шотландського походження, представниця сатиричного напрямку в літературі; дама-командор ордену Британської імперії.

Мюріел Спарк (дівоче прізвище Мюріел Сара Камберг / Muriel Sarah Camberg) народилася 1 лютого 1918 в Едінбурзі (Шотландія). Батько майбутньої письменниці належав до іудейської віри, мати була англіканкою.
Початкову освіту М. Спарк здобула у Вищій школі для дівчат Джеймса Ґіллеспі; пізніше закінчила секретарські курси при Коледжі Херріот-Вотт.
Протягом кількох років М. Спарк викладала англійську мову в школі, працювала секретарем.
1937 року Мюріел Спарк одружилася з Сіднеєм Освальдом Спарком (Sidney Oswald Spark), з яким згодом переїхала до Південної Родезії (тепер Зімбабве). Наступного року у них народився син Робін. Втім шлюб виявився нетривким, і вже 1940 року Мюріел Спарк залишає чоловіка і сина та повертається до Великої Британії, де влаштовується на роботу у розвідувальний відділ Міністерства закордонних справ. Мюріел фінансово підтримує свого сина і навіть намагається перевезти його на батьківщину, втім син повертається згодом з батьком і мешкає разом з його батьками в Шотландії.
Займатися літературною творчістю Мюріел Спарк почала після війни, почавши з віршів і літературної критики. 1947 року вона стала критиком «Поетичного огляду» (Poetry Review), провідного регулярного поетичного часопису Великої Британії. Спарк опублікувала низку біографій літераторів ХІХ століття, зокрема «Дитя світла: переоцінка Мері Шеллі» (Child of Light: A Reassessment of Mary Shelley, 1951)», «Джон Мейсфілд» (John Masefield, 1953) та «Емілі Бронте: її життя та творчість» (Emily Brontё: Her Life and Work, 1953). У 1952 році виходить перша поетична збірка письменниці «Фенфарло та інші вірші» (Fanfarlo and Other Verse).
Значна подія в житті Мюріел Спарк сталася 1954 року — вона навертається до католицької віри. Це був крок, який, на думку самої письменниці, значно вплинув на її подальшу літературну діяльність.
Отримавши певне визнання як критик і поет, Спарк пробує себе в художній прозі. 1951 року вона отримує вищу нагороду на Різдвяному літературному конкурсі лондонського журналу «Observer» за своє оповідання «Серафім та Замбезі» (The Seraph and the Zambezi) за незвичну розробку різдвяної тематики.
1957 року Мюріел Спарк публікує свій перший роман «Розрадники» (The Comforters) з сильними католицькими мотивами. Втім, основний сюжет розгортався навколо молодої жінки, яка несподівано для себе приходить до усвідомлення того, що вона є персонажем роману.
1959 року Спарк переживає перший значний успіх з виходом роману «Memento mori». Завдяки роману деякі критики почали порівнювати Спарк з іншим представниками сатиричного напрямку в британській літературі Комптон-Бернеттом та Івліном Во.
Втім, справжній успіх прийшов до Мюріел Спарк лише 1961 року, коли було надруковано її роман «Міс Джін Броуді в розквіті», сюжетною основою для якого слугувало власне навчання Спарк у Школі Джеймса Гіллеспі. У 1966–68 роках за романом було поставлено п’єсу, яка з успіхом йшла в театрах світу. 1969 року вийшов фільм, а наприкінці 1970-х — шестисерійний телефільм за романом.
Протягом кількох років Спарк мешкала у Нью-Йорку, потім переїхала до Риму, де 1968 року познайомилася з художницею Пенелопою Джардін (Penelope Jardine). На початку 1970-х Спарк переїждає до Тосканії (Італія). Завдяки близьким стосункам Спарк з Джардін циркулюють чутки про їхній лесбійський зв’язок, які ніякого підтвердження не знайшли і завжди рішуче відкидалися самою письменницею, так і лишившись чутками.
За заслуги в галузі літератури 1993 року Мюріел Спарк стала Кавалером Ордена Британської імперії.
Померла Мюріел Спарк 13 квітня 2006 року.

Твори

Романи

Розрадники (Comforters, 1957)
Робінзон (Robinson, 1958)
Memento mori (Memento Mori, 1959)
Балада про передмістя (The Ballad of Peckham Rye. 1960)
Холостяки (The Bachelors, 1960)
Міс Джін Броуді у розквіті (The Prime of Miss Jean Brodie, 1961)
Дівчата зі скромними доходами (The Girls of Slender Means, 1963)
Мандельбаумська брама (The Mandelbaum Gate, 1965)
На публіку (The Public Image, 1968)
Водійське місце (The Driver’s Seat, 1970)
Не турбувати (Not to Disturb, 1971)
Теплиця на Іст-Рівер (The Hothouse by the East River, 1973)
Абатисса Круська (The Abbess of Crewe, 1974)
Переділ (The Takeover, 1976)
Територіальні права (Territorial Rights, 1979)
Навмисне зволікання (Loitering with Intent, 1981)
Єдина проблема (The Only Problem, 1984)
Далеко від Кензінгтона (A Far Cry from Kensington, 1988)
Симпозіум (Symposium, 1991)
Реальність та фантазії (Reality and Dreams, 1996)
Помічники та підбурювачі (Aiding and Abetting, 2000)
Старші класи (The Finishing School, 2004)

На bookworm!

Tagged ,

Comments are closed.

What's this?

You are currently reading Мюріел Спарк at bio.

meta