Редьярд Кіплінг

February 14th, 2011 Comments Off on Редьярд Кіплінг

Джозеф Редьярд Кіплінг (англ. Joseph Rudyard Kipling) — англійський поет і прозаїк, лауреат Нобелівської премії з літератури 1907 року.
Народився 30 грудня 1865 року у Бомбеї у родині Еліс Кіплінг (дівоче призвище Макдональд) та Джона Локвуда Кіплінга. Батько майбутнього письменника був скульптором і гончаром, очолював і викладав архитектуру і скульптуру у бомбейській школі мистецтв (Sir Jamsetjee Jeejeebhoy School of Art and Industry).
Своїм другим іменем Кіплінг завдячує назві озера Редьярд, на берегах якого зустрілися його батьки. Згодом воно стало його першим іменем. Коли хлопчикові виповнилося 6 років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. В 1878 році Кіплінг вступив до військової школи. Оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, а батьки не мали змоги оплатити його навчання в університеті, 1882 року йому довелося повернутися в Індію, де його батько, який на той час служив директором школи в Германії й доглядачем за музеєм, знайшов йому місце у місцевій газеті.

Лахорську «Цивільну й військову газету» Кіплінг називав своєю «першою й найсправжнішою коханою». Працював він багато й наполегливо. Саме в цій газеті 1886 року було опубліковано його перші оповідання. Перша збірка оповідань «Прості оповідання з пагорбів» (The Plain Tales from the Hills) вийшла друком у 1888 році в Індії. В 1887 Кіплінга переводять у більшу газету «Піонер» в Алахабаді, В 1889 році газета звільнила Кіплінга через суперечку з редактором, і він, зібравши гроші за гонорари й платню за шість місяців, покидає Індію, прямуючи до Лондона. Дорогою він відвідує Рангун, Сінгапур, Гонконг і Японію, проїздить Америку від узбережжя до узбережжя. Оселившись в Лондоні, він продовжує публікувати книжки, переживає нервовий зрив, знаходить літературного агента, і за порадою лікарів, їде в нову мандрівку до Південної Африки, Австралії, Нової Зеландії й знову до Індії. В Індії його застає звістка про смерть літературного агента, на яку він реагує пропозицією руки та серця його сестрі Керрі Балестьєр. Після весілля в Лондоні молода пара їде у весільну мандрівку до Японії, але в Йокогамі їх застає звістка про те, що їхній банк прогорів. Тож вони повертаються на батьківщину дружини Кіплінга — Сполучені Штати Америки, де поселяються у Вермонті. Згодом вони купують будинок, який отримав назву «Наулаха». Там у Кіплінга народжуються дві доньки, він дуже плідно працює, багато публікується.

Перебування в США закінчується 1896 року. Причини називають дві: політичну й сімейну. Політичною причиною стала суперечка між Англією й Сполученими Штатами за права арбітражу в справах Американського континенту. Ситуація загострилася до того, що з’явилися розмови про війну. Кіплінга прикро вразили антианглійські настрої в США. Іншою причиною стали сварки з братом дружини, п’яницею й невиправним боржником. Зустрівшись якось із Кіплінгом на вулиці напідпитку, він пригрозив письменнику фізичною розправою. Незважаючи на те, що забіяку заарештували, розгляд справи в суді призвів до того, що Кіплінг став почуватися виснаженим і нещасним. Не дочекавшись вирішення справи, Кіплінги спакувалися й відбули до Англії.

В Англії Кіплінг поселився на девонширському узбережжі в будинку на пагорбі з виглядом на море. Тепер Кіплінг уже був знаменитістю. Він не цурався політики в своїх творах. В 1898 році він опублікував поему, присвячену ювілею королеви Вікторії, в якій проголошував свою гордість Британською імперією й вірш «Ноша білої людини» (англ. The White Man’s Burden), які створили великий галас. Чимало людей вважало ці вірші відвертою пропагандою імперіалізму й расової нерівності.

В 1898 році Кіплінг з родиною поїхали на зимові свята до Південної Африки. Ця поїздка стала родинною традицією, що продовжувалася до 1908 року. В Африці його радо приймали, зважаючи на славу державного поета. Кіплінг віддячував своїм друзям поезіями на підтримку Англії в англо-бурській війні.

Під час подорожі до Америки в 1899 році Кіплінг і його старша донька Джозефіна захворіли на пневмонію, від чого Джозефіна померла.

В 1902 році Кіплінг опублікував свою другу дитячу книжку «Just So Stories».

Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінгу славу. В 1907 році він отримав Нобелівську премію з літератури. В 1910 році Кіплінг написав знаменитий вірш «Якщо…» (англ. If…), який за результатами опитування, проведеного BBC в 1995 році, був визнаний найулюбленішим британським віршем усіх часів.

Під час Першої світової війни загинув його єдиний син Джон. Кіплінг говорив: «Якщо ви запитаєте, чому він помер, знайте, що він помер через те, що наші батьки брехали.» Реакцією на цю трагедію стала участь Кіплінга в роботі комісії догляду за могилами невідомого солдата. Він також написав двотомну історію Ірландської гвардії, в якій служив його син. Історія була опублікована в 1923 році.

Помер Кіплінг 18 січня 1936 року у Лондоні, продовжуючи творити до самої смерті, хоча менш плідно. Прах Редьярда Кіплінга захоронений в Кутку поетів у Вестмінстерському абатстві. Його будинок став музеєм.

Твори

Повісті та романи

Світло згасло (The Light that Failed, 1891)
Наулака. Історія про Захід і Схід (The Naulahka – A story of West and East, 1892)
Відважні капітани (Captains Courageous, 1896)
Сталкі і компанія (Stalky & Co., 1899)
Кім (Kim, 1901)

Збірки оповідань

Прості оповідання з пагорбів (Plain Tales from the Hills, 1888)
Три солдати (Soldiers Three, 1888)
Історія Гедсбая (The Story of the Gadsbys, 1888)
У чорно-білих тонах (In Black and White, 1888)
Під Деодарами (Under the Deodars (1888)
The Phantom ‘Rickshaw and other Eerie Tales (1888)
Ви-Вилли-Винки (Wee Willie Winkie and Other Child Stories, 1888)
Life’s Handicap (1891)
Маса вигадок (Many Inventions, 1893)
Книга джунглів (The Jungle Book, 1894)
Друга книга джунглів (The Second Jungle Book, 1895)
Труди дня (The Day’s Work, 1898)
A Fleet in Being (1898)
Казки просто так (Just So Stories for Little Children, 1902)
Шляхи і відкриття (Traffics and Discoveries, 1904)
Пак з пагорбу Пука (Puck of Pook’s Hill, 1906)
The Brushwood Boy (1907)
Дія і протидія (Actions and Reactions, 1909)
Пісня англійців (A Song of the English, 1909)
Нагороди і феї (Rewards and Fairies, 1910)
Пісні з книг (Songs from Books, 1912)
Найрізноманітніші істоти (A Diversity of Creatures, 1917)
Land and Sea Tales for Scouts and Guides (1923)
Дебіт і кредіт (Debits and Credits, 1926)
Thy Servant a Dog (1930)
Обмеження та поновлення (Limits and Renewals, 1932)
Tales of India: the Windermere Series (1935)

Нехудожні твори

Американські нотатки (American Notes, 1891)
Від моря до моря (From Sea to Sea – Letters of Travel, 1899)
Історія Англії (A History of England, 1911)
The Fringes of the Fleet (1915)
Sea Warfare (1916)
Ірландські гвардійці в часи Великої війни (The Irish Guards in the Great War, 1923)
Книга слів (A Book of Words, 1928)
Дещо про себе (Something of Myself, 1937)

На bookworm!

Tagged , ,

Comments are closed.

What's this?

You are currently reading Редьярд Кіплінг at bio.

meta