Акутагава Рюносуке

June 28th, 2009 Comments Off on Акутагава Рюносуке

Акутагава Рюносуке (яп. 芥川龍之介, あくたがわ りゅうのすけ) — японський письменник періодів Мейдзі і Тайсьо.
Акутагава Рюносуке народився 1 березня 1892 року в Токіо в сім’ї небогатого торгівця молоком. Майбутній письменник народився в годину Дракона дня Дракона року Дракона, і тому був названий Рюносуке (перший ієрогліф, 龍, означає «дракон»)
Мати хлопця божеволіє і помирає в божевільні, тому його виховували у домі дядька матері, де згодом усиновили і дали своє прізвище – Акутагава. Стара інтелігентна сім’я дядька мала серед своїх предків письменників і вчених і дбайливо зберігала давні культурні традиції.
Рюносуке закінчує кафедру англійської літератури Токійського університету. В універистеті разом з товаришами видавав аматорський журнал “Сінсітьо” (Течія нових думок).
У 1916 році повість Акутагави «Ніс» отримала дуже схвальну оцінку від авторитетного письменника Нацуме Сосекі, який у вітальному листі до Акутагави написав, що навіть якщо він більше нічого не напише, місце в японській літературі йому забезпечене.
З 1916 року Акутагава викладав англійську мову в Морському механічному вчилищі. В 1919 вступає на работу в газету «Осака майніті сімбун». Як спеціальний кореспондент у 1921 році був направлений на чотири місяці в Китай.
Всі останні роки життя Акутагава переживав сильне нервове напруження, невдоволення собою, страх закінчити свої дні, як і мати, в божевільні. Нав’язливими стали думки про самогубство. Все це відзеркалено у передсмертних «Житті ідіота», «Шестерні» і «Листі старому другу». Після довгих і сповнених муки роздумів про спосіб та місце смерті 24 липня 1927 року він накладає на себе руки, прйнявши смертельну дозу веронала (снодійне).
У 1935 році, в пам’ять про загиблого письменника, японський драматург Кікуті Кан заснував Премію імені Акутагави, признечену для підтримки молодих талантів у японській літературі. Відбір творів проводився двічі на рік, найкращі з яких друкувалися у журналі «Весни та осені літературного мистецтва».
Твори

Старість (老年 Ронен, 1914)
Брама Расьомон (羅生門 Расьомон , 1915)
Ніс (鼻 Хана,1916)
Бататова каша (芋粥 Імогаю, 1916)
Табак і диявол (煙草と悪魔 Табако то акума , 1916)
Зачитуючись оповіданнями (戯作三昧 Гесакудзанмай, 1917)
Павутинка (蜘蛛の糸 Кумо но іто, 1918)
Вид пекла (地獄変 Дзігокухен, 1918)
Погани (邪宗門 Дзясюмон, 1918)
Чаклунство (魔術 Мадзюцу, 1919)
Нанкінський Христос (南京の基督 Нанкун но Кірістуто, 1920)
Ту Цзечун (杜子春 То Сісюн , 1920)
Бог Агуні (アグニの神 Агуні но камі, 1920)
В чагарнику (藪の中 Ябу но нака, 1921)
Тачка (トロッコ Торокко, 1922)
Кабінет Генкана (玄鶴山房 Ґенкан санбо, 1927)
Слова карлика (侏儒の言葉 Сюдзю но котоба, 1927)
Літературний, занадто літературний (文芸的な、あまりに文芸的な Бунгейтекі-на, амарі ні бунгейтекіна, 1927)
Каппа (河童 Каппа, 1927)
Шестерня (рос. Зубчатые колеса, 歯車 Хагурума, 1927)
Життя ідіота (或る阿呆の一生 Ару ахо но іссьо, 1927)
Західна людина (西方の人 Сейхо но ніто, 1927)

На bookworm!

Tagged ,

Comments are closed.

What's this?

You are currently reading Акутагава Рюносуке at bio.

meta