Вілл Селф (англ. Will Self) — британський письменник і журналіст.
Народився 26 вересня 1961 року у Лондоні в родині інтелектуалів. Його батько був професором Лондонської школи економіки. Вже в дитинстві Селф захоплювався читанням. Його улюбленими авторами були Філіп Дік, Джеймс Баллард, Френк Херберт. Іншим захопленням Селфа були наркотики (остаточно з ними він порвав 1998 року).
Закінчив Оксфордський университет за спеціальністю філософія. Після навчання працював Селф працював журналістом і карикатуристом у низьці лондонських видань ліберального напрямку, зокрема, в журналі «New Statesman» та газеті «The Observer». 1997 року Селфа зі скандалом звільняють з газети «The Observer» після того, як під час виборчої кампанії Джона Мейджора, де він працював оглядачем, його спіймали з героїном в туалеті прем’єрського літака. Зараз Селф веде авторську щотижневу колонку «Психогеографія» у газеті «The Independent» і в російській версії «Esquire». Також пише для журналів «New Statesman» та «Prospect».
Літературний дебют Селфа відбувся 1991 року з виходом збірки оповідань «Кількісна теорія божевілля», яка отримала літературну премію Джеффрі Фабера. Рік по тому виходить перший роман – «Кок’н’булл». Саме ця книжка принесла Селфу відомість, а вже наступні твори закріпили за ним репутацію ядучого сатирика, в творчості якого критики знаходять впливи Франца Кафки, Вільяма С. Берроуз, Мартіна Еміса.
Одружений, живе в Лондоні.
Твори
Романи
Кок’н’булл (Cock and Bull, 1992)
Моє уявлення про веселощі (My Idea of Fun, 1993)
Пахощі психозу (The Sweet Smell of Psychosis, 1996)
Мавпи (Great Apes, 1997)
Як живуть мерці (How the Dead Live, 2000)
Доріан (Dorian, 2002)
Книга Дейва (The Book of Dave, 2006)
Недопалок (The Butt, 2008)
Збірки оповідань
Кількісна теорія божевілля (The Quantity Theory of Insanity, 1991)
Сіра арена (Grey Area, 1994)
Конструктивні недоліки «Вольво 760 Турбо» (Design Faults in the Volvo 760 Turbo, 1998)
Круті-прекруті іграшки для крутих-прекрутих хлопчиків (Tough, Tough Toys for Tough, Tough Boys, 1998)
Доктор Мукті та інші історії нещасть (Dr. Mukti and Other Tales of Woe, 2004)
Печінка: вигаданий орган з поверневої анатомією чотирьох його частин (Liver: A Fictional Organ with a Surface Anatomy of Four Lobes, 2008)
Нехудожні твори
Спам (Junk Mail, 1996)
Ненадійна людина (Perfidious Man, 2000)
Хворобливі місця (Sore Sites, 2000)
Підгодовуючи божевілля (Feeding Frenzy, 2001)
Психогеографія (Psychogeography, 2007)
Теж псих (Psycho Too, 2009)